• Загородній Анатолій Глібович
Загородній Анатолій Глібович

Загородній Анатолій Глібович

академік НАН України
доктор фізико-математичних наук
теоретична фізика, фізика плазмових процесів
професор
Відділення фiзики і астрономiї НАН України
Iнститут теоретичної фiзики ім. М. M. Боголюбова НАН України
Директор
  • Президент Національної академії наук України

Біографія

Народився 29 січня 1951 року у селищі Велика Багачка Полтавської області.

  • 1972  – закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. Горького (тепер – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).
  • 1972  – по т. ч. – в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, зокрема:
  • 1980-1988  – учений секретар;
  • 1989-2002   – заступник директора з наукової роботи;
  • 1996-2016   – завідувач відділу теорії та моделювання плазмових процесів;
  • 2003  – по т. ч. – директор.
  • 1978  – захистив дисертацію на тему «Флуктуации и спектры излучения ограниченной плазмы» та здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «Теоретична фізика».
  • 1990  – захистив дисертацію на тему «Электромагнитные флуктуации в ограниченных плазменно-молекулярных системах» та здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук за спеціальністю «Фізика плазми».
  • 1997 – обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазми».
  • 1998  – отримав наукове звання професора.
  • 2006  – обраний академіком НАН України за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазмових процесів».
  • 2009-2011  – головний учений секретар Національної академії наук України.
  • 2011-2020  – віцепрезидент Національної академії наук України.
  • З жовтня 2020 – президент Національної академії наук України.

Член Ради національної безпеки і оборони України (з 20 січня 2021 року). Голова Комітету з Національної премії України імені Бориса Патона (з 2023).

Його наукові праці присвячені проблемам теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики. Розробив статистичну теорію просторово обмежених плазмомолекулярних систем і послідовну кінетичну теорію запорошеної плазми, сформулював строгі мікроскопічні рівняння й ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми, розвинув теорію гальмівного випромінювання у плазмомолекулярних системах.

Почесні звання, титули та членства

  • Член-кореспондент Міжнародної академії наук, мистецтв і гуманітаристики (Париж, 2004)
  • Почесний доктор Інституту фізики конденсованих систем (2010)
  • Почесний доктор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2011)
  • Іноземний член-кореспондент Австрійської академії наук (2012)
  • Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (2015)
  • Почесний доктор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (2015)
  • Почесний професор Цзілінського університету (Чаньчунь, КНР, 2017)
  • Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2018)
  • Почесний вчений Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA Honorary Scholar) (2020)
  • Почесний академік АН вищої школи України (2022)
  • «Срібна медаль» Національної академії наук Білорусі (2020; «за досягнення в науці»)

Монографії

Автор понад 200 праць.

  • 2018 Національна академія наук України (1918—2018). До 100-річчя від дня заснування
  • 2018 Національна академія наук України. Видатні досягнення. 1918-2018
  • 2018 The National Academy of Sciences of Ukraine. The 100th Anniversary of Its Foundation
  • 2017 Тривимірні задачі про коливання і дисипативний розігрів тіл обертання з пасивних і п’єзо-активних в’язкопружних матеріалів
  • 2015 Вступ до кінетичної теорії плазми
  • 2014 Проблемы теоретической физики
  • 2014 Створення комплексної системи захисту інформаційних ресурсів у національній ґрід-інфраструктурі України
  • 2010 Академик НАН Украины Виктор Григорьевич Барьяхтар. Жизнь в науке

Нагороди